Про затвердження Порядку застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу ©

© http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0577-08/print1474467500807142

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Н А К А З

15.04.2008 N 199

Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
3 липня 2008 р. 
за N 577/15268

Про затвердження Порядку застосування 
методів психологічного і психотерапевтичного впливу

Відповідно до частини 3 статті 32 Основ законодавства України про охорону здоров’я ( 2801-12 ) (в редакції Закону України «Про 
внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо 
удосконалення застосування методів профілактики, діагностики, 
лікування, реабілітації та лікарських засобів і заняття народною 
медициною (цілительством)» від 17 травня 2007 року N 1033-V) 
( 1033-16 )

Н А К А З У Ю:

Затвердити Порядок застосування методів психологічного і 
психотерапевтичного впливу, що додається.

Департаменту розвитку медичної допомоги МОЗ України 
(Жданова М.П.) забезпечити у встановленому порядку державну 
реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

Скасувати наказ Міністерства охорони здоров’я України від 
26.10.2007 N 658 «Про затвердження Порядку застосування методів 
психологічного і психотерапевтичного впливу».

 Контроль за виконанням наказу покласти на заступника 
Міністра Митника З.М.

Міністр В.М.Князевич

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра праці 
та соціальної політики України О.Гаряча

Голова Державного комітету 
України з питань регуляторної 
політики та підприємництва К.О.Ващенко

Заступник Міністра освіти 
і науки України В.Д.Шинкарук

ЗАТВЕРДЖЕНО 
Наказ Міністерства охорони 
здоров’я України 
15.04.2008 N 199

Зареєстровано в Міністерстві 
юстиції України 
3 липня 2008 р. 
за N 577/15268

ПОРЯДОК 
застосування методів психологічного 
і психотерапевтичного впливу

  1. Порядок застосування методів психологічного і 
    психотерапевтичного впливу, розроблений відповідно до Основ 
    законодавства України про охорону здоров’я ( 2801-12 ), Законів 
    України «Про психіатричну допомогу» ( 1489-14 ), «Про соціальні 
    послуги» ( 966-15 ), «Про освіту» ( 1060-12 ), «Про ліцензування 
    певних видів господарської діяльності» ( 1775-14 ) встановлює 
    єдині вимоги до застосування методів психологічного і 
    психотерапевтичного впливу, у тому числі щодо місць застосування 
    таких методів.
  2. Психологічний вплив є вживання спрямованих дій на психіку 
    людини, усвідомленого або неусвідомленого характеру за допомогою 
    переконання, психологічного преформування або сугестії для 
    формування певної системи уявлень, дій та відношень, які 
    суб’єктивно сприймаються особою як особисто приналежні.
  3. Психотерапевтичний вплив є застосування методів, 
    спрямованих на психіку людини, усвідомленого або неусвідомленого 
    характеру за допомогою переконання, психологічного преформування 
    або сугестії для лікування, реабілітації і профілактики розладів 
    здоров’я особи.
  4. Методи психологічного і психотерапевтичного впливу можуть 
    застосовуватися виключно з метою:
    а) психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у 
    навчальних закладах;
    б) визначення, корекції, реабілітації, профілактики порушень 
    взаємин з оточуючим соціальним середовищем людини;
    в) діагностики, корекції, лікування, реабілітації, 
    профілактики розладів психічного стану людини, корекції 
    особистості.
  5. Особи, які можуть застосовувати методи психологічного і 
    психотерапевтичного впливу як професійну діяльність:

5.1. Психолог — фахівець, який має повну вищу освіту за 
напрямом підготовки «Психологія» (магістр, спеціаліст).

5.2. Лікар-психолог — фахівець, який має повну вищу освіту 
(магістр, спеціаліст,) за напрямом підготовки «Медицина», 
спеціалізацію за фахом «медична психологія».

5.3. Лікар-психотерапевт — фахівець, який має повну вищу 
освіту за напрямом підготовки «Медицина», спеціалізацію за фахом 
«психотерапія».

5.4. Лікар-психіатр — фахівець, який має повну вищу освіту за 
напрямом підготовки «Медицина», спеціалізацію за фахом 
«психіатрія».

5.5. Лікар-нарколог — фахівець, який має повну вищу освіту за 
напрямом підготовки «Медицина», спеціалізацію за фахом 
«наркологія».

5.6. Лікар-сексопатолог — фахівець, який має повну вищу 
освіту за напрямом підготовки «Медицина», спеціалізацію за фахом 
«сексопатологія».

6. Обсяг застосування методів психологічного і 
психотерапевтичного впливу як професійної діяльності:

6.1. Обсяг застосування методів психологічного впливу як 
професійної діяльності психолога в лікувально-профілактичних 
закладах: визначення, корекція, реабілітація, профілактика порушень 
взаємин з оточуючим соціальним середовищем людини 
(соціально-психологічна корекція, профілактика, реабілітація);
психологічне забезпечення навчально-виховного процесу 
(визначення психофізичного розвитку дітей, психолого-педагогічна 
корекція, профілактика, реабілітація).

6.2. Обсяг застосування методів психологічного і 
психотерапевтичного впливу як професійної діяльності 
лікаря-психолога: діагностика, корекція психічного стану людини, її 
особистості, реабілітація, профілактика психічних розладів 
(медико-психологічна діагностика, корекція, профілактика, 
реабілітація).

6.3. Обсяг застосування методів психологічного і 
психотерапевтичного впливу як професійної діяльності 
лікаря-психотерапевта: діагностика, лікування, профілактика, реабілітація розладів психіки і поведінки, кризових станів, соматичних розладів, в 
походженні яких провідним чинником є психологічний.

6.4. Обсяг застосування методів психологічного і 
психотерапевтичного впливу як професійної діяльності 
лікаря-психіатра: застосування методів індивідуальної психокорекції (які були 
набуті при підготовці на циклах спеціалізації зі спеціальності 
«психіатрія», тематичного удосконалення з психотерапії та медичної 
психології, курсах інформації та стажування за затвердженими 
навчальними планами і програмами) у лікувально-реабілітаційному 
процесі осіб з розладами психіки і поведінки.

6.5. Обсяг застосування методів психологічного і 
психотерапевтичного впливу як професійної діяльності 
лікаря-нарколога: застосування методів індивідуальної психокорекції (які були 
набуті при підготовці на циклах спеціалізації зі спеціальності 
«наркологія», тематичного удосконалення з психотерапії та медичної 
психології, курсах інформації та стажування за затвердженими 
навчальними планами і програмами) у лікувально-реабілітаційному 
процесі осіб з розладами психіки і поведінки.

6.6. Обсяг застосування методів психологічного і 
психотерапевтичного впливу як професійної діяльності 
лікаря-сексопатолога: застосування методів індивідуальної психокорекції (які були набуті при підготовці на циклах спеціалізації зі спеціальності 
«сексопатологія», тематичного удосконалення з психотерапії та 
медичної психології, курсах інформації та стажування за 
затвердженими навчальними планами і програмами) у 
лікувально-реабілітаційному процесі осіб з розладами психіки і 
поведінки.

6.7. Застосування методів психотерапевтичного і/або 
психологічного впливу відносно осіб з наявністю розладів психіки і 
поведінки може здійснюватися спеціалістами, які мають відповідну 
підготовку зі спеціальностей «психотерапія», «медична психологія», 
«психіатрія», «наркологія».

6.8. Методи психологічного і психотерапевтичного впливу, які 
були набуті при підготовці на циклах тематичного удосконалення з 
психотерапії та медичної психології, курсах інформації та 
стажування за затвердженими навчальними планами і програмами, в 
медичній практиці можуть використовувати лікарі інших 
спеціальностей.

7. Методи психологічного і психотерапевтичного впливу можуть 
застосовуватися лише за усвідомленою згодою інформованої 
дієздатної особи, відносно якої вони застосовуються, або за згодою 
її законного представника.

8. Місця застосування методів психологічного і 
психотерапевтичного впливу:

8.1. Місця застосування методів психологічного впливу з метою 
визначення, корекції, реабілітації, профілактики порушень взаємин 
людини з оточуючим соціальним середовищем у закладах Міністерства 
праці та соціальної політики України визначаються відповідно до 
Закону України «Про соціальні послуги» ( 966-15 ). До роботи в 
соціальних службах для співучасті в наданні соціально-медичних 
послуг за потребою можуть залучатися лікарі-психологи і 
психотерапевти.

8.2. Місця застосування методів психологічного впливу з метою 
психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у закладах 
Міністерства освіти і науки України визначаються відповідно до 
Закону України «Про освіту» ( 1060-12 ). До роботи в психологічній 
службі системи освіти України для розширення діагностичних, 
корекційних, реабілітаційних і профілактичних заходів за потребою 
можуть залучатися лікарі-психологи і психотерапевти.

8.3. Місцями застосування методів психологічного і 
психотерапевтичного впливу з метою діагностики, лікування, 
профілактики, реабілітації розладів психіки і поведінки, кризових 
станів, соматичних розладів, в походженні яких провідним чинником 
є психологічний, корекції психічного стану людини, її особистості 
мають бути психотерапевтичні кабінети, відділення, центри у 
закладах охорони здоров’я за умови дотримання ними ліцензійних 
умов провадження господарської діяльності з медичної практики.

9. Психологічний і психотерапевтичний вплив в 
лікувально-профілактичних закладах застосовується:
за самозверненням особи або її законного представника;
за направленням лікарів будь-якої спеціальності 
лікувально-профілактичного закладу або органу охорони здоров’я.

10. Забороняється застосовувати методи психологічного і 
психотерапевтичного впливу особам, які мають дозвіл на заняття 
народною медициною (цілительством), без вищої психологічної або 
медичної освіти та відповідної післядипломної освіти.

 

Директор Департаменту 
організації медичної допомоги М.П.Жданова